КОНВІСАР Володимир Тимофійович

КОНВІСА́Р Володимир Тимофійович

• КОНВІСАР Володимир Тимофійович

[псевд. — В Вінницький, В. Яворенко, В. Яворівський. В. Тимофієнко: 10 (23).VIII 1911, м. Кривий Ріг — 5.IX 1990, Київ]

- укр. рад. письменник. Член КПРС з 1941. Закінчив 1932 Харків. ін-т зернових культур. Учасник Великої Вітчизн. війни. Працював у пресі, зокрема 1947 — 52 був зяв. корпунктом газ. "Правда" в зх. областях України та в Чехо-Словаччині, 1952 — 63 — відп. секретарем газ. "Радянська Україна". Входив до літ. групи "Трактор". Писав також рос. мовою. Автор книжок оповідань і нарисів "Комсомольці — передовики соціалістичних ланів" (1935). "Між Збручем і Тисою" (1952), "Прага сьомого листопада" (1957), "Йшли полки червонії" (1959), повістей "На крутому повороті" (1975), "Димлять смереки", "Сапун-гора" (обидві — 1979), романів "Червоні башлики" (1960), "Канни" (1961), "Галичина" (1964), "Засіяне голе" (1965), "Зелена віхола" (1980) та ін. Ряд творів присвячено В. І. Леніну і його соратникам. Роман "Золота арка" (1982) — про життя і творчу діяльність Я. Гадана останніх десяти років. Повість "На крутому повороті" перекладено угор. мовою.

Тв.: Димлять смереки. К., 1989.

Літ.: Вартанов Г. Золота арка вічності. "Літературна Україна", 1983, 29 грудня.

В. Л. Микитась.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me