КОПІТАР (Kopitar) Варфоломій

• КОПІТАР (Kopitar) Варфоломій

[Єрней; 21 (ін. дані — 23).VIII 1780, Репне, тепер СФРЮ — 11.VIII 1844, Відень]

- словен. філолог. Один з основоположників слов'янознавства. Закін. ліцей у Любляні, вивчав з 1808 право й славістику в Відні, був учителем і другом Вука Караджича. З 1810 працював у Віденській придворній б-ці (з поч. 1844 — директором). Автор "Граматики слов'янської мови Крайня, Карінтії та Штірії" (1808, нім. мовою) — першої граматики літ. словен. мови; до неї додав крит. огляд словен. л-ри. Відшукав і 1836 видав глаголичну пам'ятку 11 ст. "Клоців збірник", додавши свій нарис граматики старослов'ян. мови й укладений ним словник цієї мови. Відстоював ідеї демократизації літ. мови, спрощення правопису (його статті Ф. Міклошич опубл. окремим зб. "Невеликі статті Варфоломія Копітара лінгвістичного, етнографічного й правописного змісту", 1857, нім. мовою).

Літ.: Петровский Н. Первые годы деятельности В. Копитаря. Казань, 1906; Франко І. Найстарші пам'ятки південноруського письменства. В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 40. К., 1983; Чуркина И. В. Русские и словенцы. М., 1986; Петровский Н. М. Библиографический список трудов В. Копитаря. Варшава, 1912.

І. А. Стоянов.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me