КОЦЮБА Гордій Максимович

КОЦЮ́БА Гордій Максимович

• КОЦЮБА Гордій Максимович

(справж. прізв. — Коцегуб)

[2(14).І 1892, х. Костів. теп. село Валків. р-ну Харків. обл. — після 17.VI 1939, Харків]

- укр. письменник. Закін. 1917 Петрогр. ун-т. Був одним з організаторів і редакторів журн. "Шляхи мистецтва", співробітничав у газетах "Вісті", "Коммунист", журналах "Всесвіт", "Уж", "Червоний шлях". Входив до "Гарту", належав до ВАПЛІТЕ, Пролітфронту. Автор багатьох збірок оповідань ("На межі", 1924; "Свято на буднях", 1927; "Змова масок", 1929; "За заслоною", 1930; "Дніпрові саги", "Бронзові люди", "Облога шахти", всі — 1931; "Дорогою змагань", 1932; "Майстер кухля", 1933), роману "Родючість" (1934) та ін. Роман "Нові береги" (кн. 1 — 1932, кн. 2 — 1937) — про будівництво Дніпрогесу. У романі "Перед грозою" (1938) відтворив революц. події на Криворіжжі в переддень 1-ї світ. війни. Незаконно репресований 1938 (засуджений до розстрілу). Реабілітований 1957.

♦ Тв.: Твори. Х. — К., 1934; Перед грозою. К., 1958; Рос. перекл. — Дорогой борьбы. М., 1961.

■ Літ.: Радченко В. В шуканнях долі. "Вітчизна", 1958, № 12; Власенко В. Нова зустріч з читачем. "Дніпро", 1959, № 10; Мацько В. Дорога болю. "Вітчизна", 1991, № 9.

В. П. Мацько.