КОЧУР Григорій Порфирович

КО́ЧУР Григорій Порфирович

• КОЧУР Григорій Порфирович

[4 (17).XI 1908, с. Феськівка, теп. Менського р-ну Черніг. обл. — 15.XII 1994, Київ]

- укр. перекладач, поет, літературознавець. Закін. 1932 Київ. ін-т профес. освіти. Викладав 1932 — 41 у Тирасп. і Вінн. пед. ін-тах. Перекладав твори давньогрец. (багато з них увійшло до хрестоматії "Антична література", 1938), англ. (Дж. Кітс, Дж. Байрон), амер. (Е. Дікінсон, Е. По, Г. Лонгфелло), франц. (Ф. Війон, С. Малларме, П. Верлен, Сен-Жон Перс), італ. (Ф. Петрарка, Дж. Леопарді, Дж. Родарі), ісп. (X. Хіменес), нікараг. (Р. Даріо), португ. (Ф. Песоа), браз. (Ж. М. Машаду ді Асіс), грец. (К. Кавафіс, Я. Ріцос), польс. (А. Міцкевич, Ю. Словацький, Ю. Тувім, Т. Ружевич), чес. (Я. Неруда, П. Безруч, І. Волькер, В. Незвал), словац. (Я. Коллар, П. Гвєздослав, Л. Новомеський, А. Плавка), болг. (П. Яворов, Н. Лілієв), словен. (Ф. Прешерн), серб. (М. Настасіевич), хорв. (Т. Уевич), серболуж. (Г. Зейлер, Я. Цишинський, М. Косик) та ін. поетів. Значне місце посідають переклади з л-р народів кол. СРСР: рос. (О. Пушкін, М. Лермонтов, О. Блок, Б. Пастернак, А. Фет), білорус. (Янка Купала, Максим Танк, Н. Гілевич), груз. (Г. Табідзе, Н. Бараташвілі), азерб. (Самед Вургун), латис. (Я. Райніс), лит. (Майроніс), євр. (Д. Гофштейн, X, Вайнерман) та ін. Окремими виданнями вийшли переклади: з словац. мови — романи "Живі і мертві" (1961) й "Дзвони звістують день" (1964) В. Мінача, повість "Опришкове дитинство" Л. Ондрейова (1964), чес. — роман "Там, де гори зелені..." Й. Томана і М. Томанової (1962) та ін. Переклав драму "Гамлет, принц Датський" В. Шекспіра (1964, йшла в театрах України). Упорядник ки. "Вибране" М. Зерова (1966), один з упорядників антологій "Чеська поезія" і "Словацька поезія" (обидві — 1964), упорядник зб. "Співець. Із світової поезії кінця XVIII — першої половини XIX сторіччя" (1972). Автор зб. "Інтинський зошит. Вірші 1945 — 1953 років" (1989), досліджень "Штрихи до портрета Максима Рильського" (1965), "Майстри перекладу" (1966), "Шекспір на Україні" (1966), "Данте в українській літературі" (1971), розвідок про зарубіж. письменників, передмов, рецензій. Лауреат Держ. премії України ім. Т. Г. Шевченка (1995, посм. за кн. вибр. перекладів "Друге відлуння", 1991), лауреат премії ім. М. Т. Рильського (1989). Незаконно репрес. 1943, звільнений 1953, реабіліт. 1962.

Літ.: Коротич В. Шляхи пізнання. В кн.: Кочур Г. Відлуння. К., 1969; Білецький А. На вершині життя і творчості. "Літературна Україна", 1988, 24 листопада; Паламарчук Д. "Промінчик людського тепла...". "Літературна Україна", 1988, 24 листопада; Сигалов А. Повернення. "Радянська Україна", 1989, 21 червня; Новикова М. Перекладацький світ Григорія Кочура. В кн.: Кочур Г. Друге відлуння. К., 1991.

Л. В. Череватенко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Кочур Григорій Порфирович — 1908-94, укр. літературознавець, поет; перекладач з понад 20 мов (у т.ч. англ., франц., пол., болг., новогр. та давньогр.); інтерпретації укр. мовою творів В. Шекспіра, П. Верлена, Л. Новомеського, Дж. Леопарді; дослідник творчості М. Рильського, укр. Універсальний словник-енциклопедія