КРИЖАНІВСЬКИЙ Андрій Степанович

КРИЖАНІ́ВСЬКИЙ Андрій Степанович

• КРИЖАНІВСЬКИЙ Андрій Степанович

(2.I 1936, Харків — 29. XI 1989, Москва, похов. у Києві)

- укр. письменник. Син С. А. Крижанівського. Закін. 1959 Київ. ун-т і 1983 Вищі літ. курси при Літ. ін-ті ім. О. М. Горького (Москва). Працював на Укр. радіо, в редакціях журналів "Ранок", "Україна", 1984 — 89 у журн. "Вітчизна". Автор збірок сатири та гумору "Лідер опозиції" (1968), "Крижана усмішка (1972), "Бабця з Копенгагена" (1974), "Гномо сапіенс" (1977), "Телефонна пригода", "Хто спалив Карфаген?" (обидві — 1980), "Стрибок з Парнасу" (1982), "Томагавки і макогони" (1990) та ін. За збірки сатири і гумору "Інтерв'ю з колоритним дідом" (1983), "Концерт для скріпки з реєстром" (1985) і "Художественный свист" (1987) удостоєний премії ім. Остапа Вишні (1989). В гуморесках, фейлетонах, сатир. сценках, мініатюрах висміюються бюрократизм, байдужість, безкультур'я, бездуховність тощо. К. притаманні гострота спостережень і оцінок, лаконізм, парадоксальність вислову, ситуацій. Окр. твори перекл. рос. мовою.

♦ Тв.: Рос. перекл. — Художественный свист. М., 1987.

■ Літ.: Брюховецький В. Про мед і дьоготь. "Літературна Україна", 1983, 8 грудня; Пригорницький Ю. "Концерт для скріпки з реєстром". "Літературна Україна", 1985, 14 листопада.

І. В. Зуб.