КРОКОВСЬКИЙ Йоасаф

КРОКО́ВСЬКИЙ Йоасаф

• КРОКОВСЬКИЙ Йоасаф

(р. і м. н. невід. — 1.VII 1718, м. Твер)

- укр. освітній і церк. діяч. До 1670 навч. у Києво-Могилян. колегії, завершував освіту в європ. ун-тах, прослухав курс філософії і богослов'я у Римській академії. Повернувшись в Україну, став професором риторики й поетики в Києво-Могилянській колегії (див. Київська академія), 1689 — 90 та 1693 — 97 був її ректором. 1689 К. обрано ігуменом Микільсько-пустинного монастиря, потім — Києво-Братського монастиря; з 1697 — архімандрит Києво-Печерської лаври, з 1707 — київ. митрополит. Запідозрений Петром I у співчутті до царевича Олексія, був викликаний до Петербурга, по дорозі його схоплено й ув'язнено в Тверський Архангел. монастир. Збереглися рукописні лат. підручники К. з риторики (1683), філософії та психології (1686 — 87), написані у традиц. дусі церк. схоластики, позначені впливом філос. і богосл. вчення Фоми Аквінського, проте в них помітні і матеріалістичні тенденції. Автор полем. трактатів, праць з догматики, передмов до церк. видань. Заповів Київ. академії велику б-ку й кошти, на які збудовано бурсу, що відома під назвою Студентського дому.

■ Літ.: Аскоченский В. Киев с древнейшим его училищем Академиею, ч. 1. К., 1856; Филарет (Гумиловский). Обзор русской духовной литературы, кн. 1. 862 — 1720. СПБ, 1884; Пелех П. М. З історії вітчизняної психології XVII ст. В кн.: Нариси з історії вітчизняної психології (XVII — XVIII ст.). К., 1952; Ничик В. М. Из истории отечественной философии конца XVII — начала XVIII в. К., 1978.

О. Т. Губко.