КРОКОДИЛ
КРОКОДИ́Л
• "КРОКОДИЛ"
- громад.-політ. і літ.-мист. журнал сатири і гумору. Виходить з червня 1922 в Москві (спочатку як щотижневий ілюстр. додаток до "Рабочей газеты", а з серпня — під тепер. назвою); з 1932 — у вид-ві "Правда", тричі на місяць. Перший редактор — публіцист, сатирик К. Єремєєв. У "К." співробітничали Дем'ян Бєдний, В. Маяковський, В. Лебедєв-Кумач, М. Кольцов, М. Зощенко, І. Ільф, Є. Петров, С. Михалков, С. Маршак, К. Крапива, Д. Заславський, О. Твардовський та ін. письменники і публіцисти. "К." відіграв помітну роль у становленні сучас. сатир. журналістики.
У "К." і "Библиотеке „Крокодила"" (вид. з 1923) в різний час друкувалися Остап Вишня, С. Олійник, Ф. Маківчук, В. Лагода, В. Іванович, М. Білкун, Ю. Прокопенко та ін. укр. сатирики.
■ Літ.: О времени и о себе. М., 1972; Абрамский И Ефимов Б. Секрет долголетия. М., 1978.
О. Ю. Вихрєв.
∗∗∗
• "КРОКОДИЛ"
- журнал сатири й гумору. Виходив в Одесі з квітня 1911 до червня 1912, щотижня (63 номери). Вміщував літ. (оповідання, вірші, байки й епіграми, сценки й короткі діалоги, анекдоти, пародії) і графічні твори на актуальні теми з життя Одеси, критикував міські власті за бездушність, бюрократизм, хабарництво. Значне місце в "К." посідають сатир. матеріали про вибори до 4-ї Держ. думи. Авторами "К." гол. чин. були місцеві літератори і художники — Б. Антоновський, Ю. Зозуля, Е. Кроткий, К. Левін, Л. Митницький, а також А. Бухов, В. Князєв, Н. Теффі та ін. Журнал не раз зазнавав цензурних утисків.
■ Літ.: Лущик С. Одесский "Крокодил". В кн.: Альманах библиофила, в. 10. М., 1981.
Г. Д. Зленко.
Значення в інших словниках
- крокодил — крокоди́л іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- крокодил — КРОКОДИЛ – АЛІГАТОР – КАЙМАН Крокодил, -а. Великий плазун з панцирним покриттям. Алігатор, -а. Тупорилий крокодил, який водиться в Америці та Південній Азії (в Китаї). Кайман, -а. Крокодил, який водиться в Центральній та Південній Америці. Літературне слововживання
- крокодил — -а, ч. Великий земноводний плазун, тіло якого вкрите панциром із рогових щитків; живе в тропічних країнах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- крокодил — КРОКОДИ́Л, а, ч. Великий земноводний хижий плазун, тіло якого вкрите панциром із рогових щитків. Біля берега на обмілинах вигрівалися на сонці крокодили (І. Словник української мови у 20 томах
- крокодил — А, ч. 1. знев. Людина з вищою освітою. І що ти думаєш, цей крокодил зараз стоїть, торгує на ринку. 2. Характеристика людини; напр., щоб дізнатись, чи подобається дівчина, питають: крокодил — не крокодил (подобається — не подобається). Ну, що, крокодил — не крокодил? Словник сучасного українського сленгу
- крокодил — (-а) ч.; мол.; несхвальн. Негарна дівчина, жінка. Словник жарґонної лексики української мови
- крокодил — Крокоди́л, -ла; -ди́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- крокодил — КРОКОДИ́Л, а, ч. Великий земноводний плазун, тіло якого вкрите панциром із рогових щитків; живе в тропічних країнах. Широкі смужки червоного світа.. падали на стародавній довгий фортеп’ян, схожий на крокодила з вузьким хвостом (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- крокодил — Крокоди́л, -ла м. Крокодилъ. Сокрушаєш крокодила і годуєш сем'ї дикі. К. Псалт. 170. Словник української мови Грінченка