КУБЕК Емілій Антонович

КУ́БЕК Емілій Антонович

• КУБЕК Емілій Антонович

(23.XI 1857, с. Штефурів, тепер Свидницького окр., Сх. Словаччина — 17.VII 1940, м. Магной-Сіті, США)

- укр. лексикограф і письменник. Нар. у сім'ї священика. Закін. 1881 Ужгор. духовну семінарію, був священиком у селах Сх. Словаччини, з 1885 — у с. Снакові. 1904 виїхав у США. Уклав і 1906 видав в Ужгороді "Старославянский-угорский-русский-немецкий словарь". Автор зб. "Народни повисти и стихи" (1915). Свої твори видавав власним коштом. Писав лемківською говіркою. У віршах ("Поздравленіє для краєвой Руси", "Ці лем дивитися мі?") відчутні ностальгічні мотиви. Повісті (прозові — "Палко Ростока", "Єдно свіданіє", "Пасхальний дар", "В якому віку женщина наймиліша і найкраща?", "Кому што бог обіцял"; віршовані — "Нова пословиця" й "Убийці, барбари, герої?"), а також роман "Марко Шолтис" (1920) відображують тяжке життя сільс трударів Сх. Словаччини кін. 19 — поч. 20 ст., еміграцію їх до США у пошуках кращої долі, тугу переселенців за рідним краєм.

■ Літ.: Панько Ю. Емілій Антонович Кубек — лексикограф та письменник. "Дукля", 1985, № 4.

Р. П. Головин.