КУРТЯК Євген Григорович

КУРТЯ́К Євген Григорович

• КУРТЯК Євген Григорович

(11.II 1936, с. Великосілки, тепер Кам'янсько-Бузького р-ну Львів. обл.)

- укр. письменник. Навч. у Львів. ун-ті. Був на журналіст. і видавничій роботі. У центрі творчості К. — історична доля і сьогодення Галичини. Автор романів "Долина печалі" (1971), "Губернаторські вали" (1981), "Спадок віків" (1989), "Спалені обози" (1990), дилогії "Бескиди" (1983), що складається з романів "Присяга на Бескиді" (1979) і "Зелемінь" (1979), тетралогії про події в Зх. Україні напередодні, під час другої світової війни і в перші повоєнні роки: романи "Віхола" (1963), "Високий Замок" (1964), "Хрест і калина" (1966), "Кров на стежках" (1968). Соціальним і морально-етич. проблемам, що постають перед молоддю, присвячені повісті "Світла доля твоя" (1961), "Буг іскрить хвилями" (1964), "Двоє в дорозі" (1975).

Тв.: Бескиди. К., 1983; Акція "Шталаг-325". К., 1988; Губернаторські вали. — Високий Замок. К., 1991; Рос. перекл. — Губернаторские валы. М., 1985.

Літ.: Ящук П. Вчитися письменницької майстерності "Жовтень", 1962, № 1; Мельничук Ю. Чорна віхола. В кн.: Куртяк Є. Віхола. К., 1963; Панасюк К. Нелегкий шлях до вересня. "Прапор", 1980, № 3.

Г. О. Бандура.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me