Кенійська література
Кені́йська література
• Кенійська література
- л-ра народів Кенії. Розвивається переважно суахілі та англ. мовами. В її основі — фольклор народів кікуйю, балух'я, суахілі, акамба, масаї та ін. Багато фольклор. зразків містять збірки "Перекази акамба" і "Казки кікуйю" (обидві — 1966). Писемна л-ра мовою суахілі виникла в 17 ст. Важливе місце в ній займали поемидіяння (утенді). В 19 ст. виступили поети Муяка бен Хаджї аль-Гассані і К. Мване. Сучасні поети прагнуть зберегти дух і традиц. форми давньої поезії, значний внесок у вивчення якої належить Мбаракові Алі Хінаві. Англомовна К. л. зародилася після 2-ї світової війни. Центр. тема повісті-памфлету "Країна сонця" М. Гікару (1958)' — викриття колоніалізму. Після здобуття незалежності країни (1963) розпочалося становлення багатьох літ. жанрів. З серед. 60-х pp. видаються літ.-худож. журнали "Joliso" ("Джолізо"), "Joemagazin" ("Джоумагазин"), "Dhana" ("Дхана") та ін. У романах "Земля обітована" Г. Огот (1966), "Майбутні лідери" (1973), "Донька священика" (1975) і "Таємничі контрабандисти" (1976) М. Рухені, "Жертва для гончаків" (1974), "Вулиця Рівер-Роуд" (1976) і "Тарганячий танок" (1979) М. Мвангі, поезії Дж. Ангіри (збірки "Соки", 1970; "М'які корали", 1973) відображено минуле африканців, їхню боротьбу за нац. визволення, ліквідацію залишків колоніальної системи.
Особливе місце в К. л. посідає реалістична творчість прозаїка і драматурга Нгугі Ва Тхіонго, автора романів з життя доколон. Кенії — "Не плач, дитино" (1964), "На різних берегах" (1965) і "Пшеничне зерно" (1967). Проблеми незалежної афр. держави порушує він у романі "Криваві пелюстки" (1977), широку панораму кенійського життя поч. 70-х pp. відтворює в романі "Розіп'ятий диявол" (1980 — мовою кікуйю, 1982 — англ.). Духовне буття сучас. африканця — тема прозових творів Джозіа Каріукі, Дж. Каріара, Дж. Ваїгуру, поезій Джозефа Каріукі, Дж. Мбіті, А. Кассама та ін. Укр. мовою опубл. роман М. Мвангі "Вартові савани" ("Всесвіт", 1982, № 3), роман Нгугі Ва Тхіонго "Пшеничне зерно" ("Всесвіт", 1969, № 10 — 11) і його оповідання "Відійшла з посухою" ("Всесвіт", 1979, № 6), вірші Джозефа Каріукі (антологія "Поезія Африки". К., 1983) і Дж. Ангіри (збірка світової поезії 20 століття "Заграва". К., 1989). Серед перекладачів — Н. Биховець, О. Мокровольський, В. Рамзес та С. Нікіташенко, Вс. Ткаченко, Л. Боженко та ін.
■ Літ.: Современные литературы Африки. Восточная и Южная Африка. М., 1974; Кулик С. Ф. Кения. В кн.: Страны и народы. Африка. Восточная и Южная Африка. М., 1981; Вознесенская Ю. А. Писатели Кении, 1960 — 1980. Биобиблиографический справочник М., 1982.
В. І. Ткаченко.