ЛІВШИЦЬ Бенедикт Костянтинович

ЛІ́ВШИЦЬ Бенедикт Костянтинович

• ЛІВШИЦЬ Бенедикт Костянтинович

(6.II 1887, Одеса — 22.IX 1938, Ленінград)

- рос. письменник, перекладач. Навчався у Київ. ун-ті. Працював у петерб. журн. "Аполлон". 1912 — 13 зблизився з футуристами літературного об'єднання "Гілея". З кінця 1917 року жив у Києві, брав участь у культур. житті міста. Перші вірші Л. надр. в "Антології сьогоденної поезії" (1909). Автор збірок "Флейта Марсія" (1911), "Болотна медуза" (1922), "Кротонський південь" (1928) та ін. Залишив кн. спогадів "Півтораокий стрілець" (1933). Перекладав з франц. та ін. зарубіж. л-р (зб. "Біля нічного вікна", надр. 1970). У його перекладі опубл. ряд поезій груз. та укр. ("Класики", "Степ", "До альбому" М. Зерова; "Ходить Фауст" П. Тичини) поетів. Незаконно репресований 1937. Реабілітований посмертно.

Літ.: Терапиано Ю. Встречи. Нью-Йорк, 1953; Эренбург И. Люди, годы, жизнь, кн. 1 — 2. М., 1961; Дейч А. День нынешний и день минувший. Литературные впечатления и встречи. М., 1985.

В. В. Кравець.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me