ЛІЗЕН Олександр Михайлович

ЛІ́ЗЕН Олександр Михайлович

• ЛІЗЕН Олександр Михайлович

(справж. прізв. — Лізенберг)

[7(20).VII 1911, с. Гайдайки, тепер Волочиського р-ну Хмельн. обл.]

- укр. та євр. письменник. Учасник Вел. Вітчизн. війни. Закін. 1951 Львів. торг.-екон. ін-т. Працював бухгалтером. Перша книжка — зб. новел "Монумент" (1966). У повістях "Зелені надгробники" (1969), "Друге сонце" (1982), романі "Корінь добра" (1973), зб. повістей "Доля завжди з тобою" (1978), зб. повістей та оповідань "І знов прийшла весна" (1986) відобразив робіт. життя, проблеми молоді. Автор роману-балади "Даймоніон, або Життя і смерть Василя Дударя" (1983), трагікоміч. роману "Алхімік" (1990). Мовою ідиш видав зб. романів і повістей "Нохемке Есрег" (1981), роман-баладу "Це не легенда" (1988), повісті "Учитель есперанто" (1986), "Жмурки" (1987), зб. нарисів "Усі барви райдуги" (1984).

♦ Тв.: Рос. перекл. — Меднос небо. М., 1985.

■ Літ.: Вільде І. Передмова. В кн.: Лізен О. М. Зелені надгробники. Львів, 1969; Сивокінь Г. У чому ж корінь? "Вітчизна", 1974, № 3; Воловець Л. Весна приходить удруге. "Жовтень", 1988, № 2.

В. І. Лучук.