ЛІНТУР Петро Васильович

ЛІ́НТУР Петро Васильович

• ЛІНТУР Петро Васильович

(4.V 1909, с. Горонда, нині Мукачів. р-ну Закарп. обл. — 3.II 1969, Ужгород)

- укр. фольклорист, літературознавець. Закін. 1937 Праз. ун-т. Учителював у Хуст. гімназії. 1944 був обраний заст. голови Нар. Ради Закарп. України. З 1953 — доцент Ужгор. ун-ту. Досліджував укр.-рос. літ. зв'язки, укр.-слов'ян. пісенні паралелі, а також зародження нар. балад і побутування казкового епосу. Зібрані Л. фольклорні матеріали опубліковані у книгах "Закарпатські казки Андрія Калина" (1955), "Народні балади Закарпаття" (1959, 1966), "Казки зелених гір" (1965), "Як чоловік відьму підкував" (1966), "Три золоті слова" (1968), "Дідо-Всевідо" (1969), "Казки одного села" (1979), "Зачаровані казкою" (1984) та ін. Ряд підготовлених Л. фольклорних збірників з його передмовами видано рос. і нім. мовами.

■ Літ.: Сенько І. М. Невтомний збирач народних скарбів. В кн.: Зачаровані казкою. Ужгород, 1984.

В. С. Поп.