ЛІПАТОВ Віль Володимирович

ЛІПА́ТОВ Віль Володимирович

• ЛІПАТОВ Віль Володимирович

(10.IV 1927, Чита — 30. IV 1979, Москва)

- рос. письменник. Закін. 1952 Томський пед. ін-т. У перших оповіданнях, а також ряді повістей ("Шестеро", 1958; "Свій тягар не тягне", 1959; "Глуха М'ята", 1960; "Смерть Єгора Сузуна", 1963; "Чужий", 1964, та ін.) Л. порушив насущні морально-етичні проблеми. Людина і час, людина й мета її життя, особа і колектив — в центрі повістей "Сільський детектив" (1967), "Ліда Вараксіна" (1968), "Сіра миша" (1970), "Ще до війни" (1971), "Житіє Ванюшки Мурзіна, або Любов у Старо-Короткіні", "Повість без назви, сюжету та кінцівки..." (обидві — 1978), роману "Ігор Савович" (1978). У повісті "Сказання про директора Прончатова" (1969) та романі "І це все про нього..." (1974; однойм. телефільм, 1978) Л. нетрадиційно вирішує питання про місце людини на виробництві, боротьбу проти пристосуванства. Автор кн. нарисів та публіцист. листів "Здалеку довго..." (1974), теле- і кіносценаріїв. Окр. твори Л. переклали І. Щербина, О. Гуреїв, О. Бандура, Г. Крижанівський.

♦ Тв.: Собрание сочинений, т. 1 — 4. М., 1982 — 84; Укр. перекл. — Стрижень. К., 1963; Чорний яр. — Чужий. К., 1968; Сільський детектив. К., 1970; І це все про нього... К., 1980.

■ Літ.: Макаров А. Н. Виль Липатов. В кн.; Макаров А. Н. Лит.-критические работы, т. 2. М., 1982.

Л. І. Шевченко.