ЛІСОВСЬКА Марія Павлівна

ЛІСО́ВСЬКА Марія Павлівна

• ЛІСОВСЬКА Марія Павлівна

(28.VIII 1922, с. Лиски, тепер Прилуцького р-ну Черніг. обл. — 10.III 1981, Донецьк)

- укр. письменниця. Закін. 1946 Харків. ун-т. 1946 — 76 вчителювала. В співавт. з К. Тесленком опубл. збірки оповідань "Скільки житиму — любитиму" (1959), "Відлуння серця" (1972), повісті "На морі слідів не лишається" (1960), "Крізь громовицю" (1961), "Різноцвіття" (1966), "Незгасимі зоряниці" (1978). У творах переважають морально-етичні, екологічні мотиви, шкільна тема.

♦ Тв.: Рос. перекл. — Неугасимые зарницы. М., 1985 [у співавт.].

М. С. Федорчук.