ЛАВРЕНЬОВ Борис Андрійович

ЛАВРЕНЬО́В Борис Андрійович

• ЛАВРЕНЬОВ Борис Андрійович

[5(17).VII 1891, Херсон — 7.I 1959, Москва]

- рос. письменник. Навч. 1909 в Київ. ун-ті, закін. 1915 Моск. ун-т. 1911 виступив з футурист. віршами (друкував їх, зокрема, в херсон. газ. "Родной край"). Повісті "Вітер" (1924), "Сорок перший" (1924), "Оповідання про просту річ" (1925), "Сьомий супутник" (1927) і "Гравюра на дереві" (1928) та ін. — про події громадян. війни в Україні, Серед. Азії, місце інтелігенції в революції. До цієї теми близька і драма Л. "Розлом" (1927). Героїка Вітчизн. війни відображена у ряді оповідань, п'єсі "За тих, хто в морі" (1945; Держ премія СРСР, 1946) та ін. У сатир. романі "Крах республіки Ітль" (1925), повісті "Стратегічна помилка" (1934) та драмі "Голос Америки" (1949; Держ. премія СРСР, 1950) Л. критикує бурж. суспільство. Ост. твір Л. — драма "Лермонтов" (1952). Багато творів Л., зокрема оповідання "Зоряний цвіт" (1923), "Невгамовне серце" (1942), роман "Синє і біле" (1933), драма "Пісня про чорноморців" (1943), тематично пов'язані з Україною. Деякі п'єси Л. йшли вукр. театрах. Окр. твори Л. переклали Н. Снігірьов, В. Свідзінський, В. Владко, О. Копиленко та ін.

♦ Тв.: Собрание сочинений, т. 1 — 6. М., 1963 — 65; Собрание сочинений, т. 1 — 6. М., 1982 — 84; Бессмертная вахта. Неизданная публицистика. М., 1973; Укр. перекл. — Вітер. Х., 1930; Зоряний цвіт. Х., 1930; Вибране. К., 1936; Голос Америки. Х., 1950; Розлом. К., 1953; Сорок перший. К., 1960.

■ Літ.: Эвентов И. Борис Лавренев. Л., 1951; Вишневская И. Борис Лавренев. М., 1962; Кардин В. Борис Лавренев. М., 1981.

І. Т. Крук.