ЛАГОЗА Віктор Маркевич

ЛАГОЗА́ Віктор Маркевич

• ЛАГОЗА Віктор Маркевич

(24.XI 1918, м. Канів, тепер Черкас. обл.)

- укр. письменник. Закін. 1937 робітфак Харків. мед. ін-ту і 1939 Одес. арт. уч-ще. Учасник Вел. Вітчизн. війни. Після служби в армії працював на будівництві і в промисловості, в журн. "Прапор" (з 1991 — "Березіль"). Автор байок, віршованих гуморесок, пародій, що ввійшли до збірок "Байки" (1956), "Вчений і колода" (1958), "Списати!" (1959), "І з медом і з перцем" (1962), "Лихе зілля" (1963), "Припечатаний Заєць" (1965), "Вередливий слимак" (1973), "Рання Коза" (1976), "Чужі млинці" (1978), "Соловей у курнику" (1981), "Ведмежа послуга" (1986), "З перцем і сіллю". (1989) та ін. Л. надає перевагу сюжетній байці з традиц. і новими алегор. персонажами або людьми, характери яких розкриваються через дію, вчинки, жвавий діалог, жанрову сценку чи автор. розповідь. Лірична проза та поезії Л. склали збірки "Сонячні цілунки" (1965) та "Дика груша" (1967). Окр. байки Л. перекладено рос., удм., чувас., болг., чес. мовами.

♦ Тв.: Байки. Х., 1975; Віч-на-віч. К., 1981; Твори. К., 1988.

■ Літ.: Галкін Л. Байки Віктора Лагози. "Прапор", 1956, № 2; Зуб І. Гумор. характери, алегорії. "Прапор", 1959, № 8; Величко А. Грані сміху. "Прапор", 1963, № 9; Ципін С. Віктору Лагозі — 70. "Літературна Україна", 1988, 24 листопада.

В. О. Дорошенко.