ЛАГУТІ[/'] (Лахуті) Абулкасем

• ЛАГУТІ (Лахуті) Абулкасем

(справж. — Гасем Агмад-заде Кирманшахі; 4.XII 1887, м. Керманшах, Зх. Іран — 16.ПІ 1957, Москва)

- іран. і тадж. поет, перекладач. Навч. у суфійській школі (Тегеран). За участь в іран. революції 1905 — 11 засуджений урядом до страти, втік з в'язниці; емігрував до Туреччини. 1922 повернувся на батьківщину, очолив Тебрізьке повстання (відоме як "повстання Лагуті-хана"), після поразки якого опинився на тер. Рад. Азербайджану. Жив в СРСР. Творча спадщина Л. різноманітна: інтимна і філос.-духовна лірика, поеми, притчі, драми тощо. Автор книжок: "Книга Нового року — книга Ірану" (1918), "Веснянка" (1919), "Рубіни Лагуті" (1921), "Пісні" (1936), "Диван Лагуті" (т. 1 — 2, 1938 — 40), "Таджицькі вірші" (1940), "Диван вибраних творів" (1946); алегор. поеми "Пері щастя" (1947), циклу поезій-спогадів про юність (увійшов до збірок "Пісні про волю й мир", 1954; "Поклик життя", 1956; "Диван Абулкасема Лагуті", 1957). Переклав окр. твори В. Шекспіра, Лопе де Веги, О. Пушкіна, В. Маяковського. Першим перекл. тадж. мовою "Заповіт" Т. Шевченка (1933). Україні (бував тут 1931, 1933), Т. Шевченкові присвятив кілька своїх віршів ("Тарасу Шевченкові. Відповідь на „Заповіт"", 1933; "На березі Дніпра", 1936; "Дім Тараса буде вільний", "Народові України", обидва — 1942). Щира приязнь єднала Л. з П. Тичиною, В. Сосюрою, які перекладали його поезії. За рішенням ЮНЕСКО 1987 відзначено 100-річчя від дня народження Л. Окр. твори Л. переклали М. Рильський, Б. Нікітін, Т. Масенко, І. Маленький, О. Шокало та ін.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Поезії. Х., 1932; Вибрані поезії. Х., 1934; Тарасу Шевченкові. Відповідь на "Заповіт". В кн.: Вінок великому Кобзареві. К., 1961; [Вірші]. В кн.: Таджицька поезія. Антологія. К., 1962; На березі Дніпра. В кн.: Тичина П. Зібрання творів, т. 5, кн. 2. К., 1986; [Вірші]. В кн.: Заграва. К., 1989; Рос. перекл. — Лирика. М., 1970; Стихотворения и поэмы. Л., 1981.

■ Літ.: Дун А., Султанов Ш. Лахути о Шевченко. "Коммунист Таджикистана", 1960, 10 марта; Дун О., Султанов Ш. Лахуті в Харкові. "Прапор", 1964, № 10; Шодыкулов Х. Стихотворные ответы Лахути поэтам братских народов. В кн.: Памяти Лахути. Душанбе, 1974; Шокало О. "Заповіт" Т. Г. Шевченка в таджицьких перекладах. В кн.: Взаємозв'язки літератур братніх народів. К., 1978; Шокало О. "Я приохотила до України й Лахуті". В кн.: Отчий край'86. К., 1986; Шокало О. "Душею залишусь у плоті вірша...". В кн.: Лагуті. Поезії. К., 1990.

О. А. Шокало.