ЛАЗОРИК Федір Семенович

ЛАЗО́РИК Федір Семенович

• ЛАЗОРИК Федір Семенович

(псевд. — Федь Маковичанин, Смуткожер, Дальнозір; 1. IV 1913, с. Бехерів Бардіївського окр., Сх. Словаччина — 4.VII 1969, Пряшів)

- укр. письменник у Словаччині. Закінчив 1932 Пряшів. учит. семінарію. Був на пед. роботі, редактором часописів "Пряшівщина", "Дружно вперед", "Дукля". Автор збірок поезій "Слово гнаних і голодних" (1949), "Велика сила" (1955), "Сніжні хризантеми" (1968), "Карпатська замана" (1971), в яких змальовано життя закарп. українців за бурж. ладу, їх боротьбу проти угор.-фашист. окупації, красу рідної землі, світлі почуття кохання. Пробудженню соціальної і нац. свідомості укр. населення краю на поч. 20 ст. присвячена повість-хроніка "Світанок над селами" (1953). В основі сюжету повісті "Вік наш фестивальний" (1958) — щорічне свято української культури у м. Свиднику (Словаччина). Л. упорядкував збірник народних пісень "Співаночки мої" (1956), а також буквар, читанку та підручник з укр. мови для укр. шкіл Сх. Словаччини.

♦ Тв.: Вибране. Пряшів, 1963; Твори, т. 1 — 2. Пряшів, 1985 — 88.

■ Літ.: Роман М. Співець нашого краю. "Дукля", 1963, № 1; Ковач Ф. Деякі проблеми розвитку української літератури в Чехословаччині. Пряшів, 1973; Роман М. Федір Лазорик. Пряшів, 1974; Роман М. Публіцистика Ф. Лазорика. "Дукля", 1974, № 2; Роман М. Тенденції розвитку української літератури Чехословаччини після 1945 року. "Радянське літературознавство", 1986, № 2.

О. В. Мишанич.