ЛАЗОРСЬКИЙ Микола Панасович

ЛАЗО́РСЬКИЙ Микола Панасович

• ЛАЗОРСЬКИЙ Микола Панасович

[псевд. — Коркішка; 27. X (9. XI) 1884, за ін. відомостями — 1885 або 1890, Полтава — 13.III 1970, Мельбурн, Австралія]

- укр. письменник. На початку 20 ст. закінчив Полтавську учит. семінарію, 1914 — Харків. ун-т. З 1916 працював у Полтаві; урядовцем земства, в місц. музеї, редагував "Журная губернского присутствия". 1920 — 28 був редактором у Державному видавництві України (ДВУ). 1929 незаконно арештований і висланий на Соловки. Повернувшись 1932, працював в Експеримент. ін-ті (Полтава). Під час нім.-фашист. окупації перебував у Кам'янці-Подільському, редагував журн. "Подолянин". 1944 виїхав до Німеччини, з 1948 жив в Австралії. Член Австрал. філії об'єднання укр. письменників "Слово". Друк. в журналах "Знання", "Нова громада", "Всесвіт", газ. "Українські вісті", укр. періодиці Австралії. Автор істор. романів "Гетьман Кирило Розумовський" (1961), "Степова квітка" (1965, про Роксолану), "Патріот" (1969; про Г. Орлика — військ. діяча і дипломата Франції, сина укр. гетьмана П. Орлика), зб. оповідань, нарисів, статей і спогадів про маловідомі події укр. та всесвітньої історії "Світлотіні" (опубл. 1973, передмова Д. Нитченка). Л. належить істор. розвідка "Полтава за сто років". Окр. книгами вийшли праці "У надрах землі", "Моря та океани", "Географічні етюди".

Тв.: Гетьман Кирило Розумовський. "Україна", 1991, № 24 — 25; Патріот. К., 1992.

Літ.: Гаврильченко О., Коваленко А. Невідомий Микола Лазорський. "Україна", 1991, № 2.

І. М. Лисенко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me