ЛАЙЦЕН (Лайценс) Лінард

ЛА́ЙЦЕН (Лайценс) Лінард

• ЛАЙЦЕН (Лайценс) Лінард

[3(15).XI 1883, х. Метуми, теп. Алуксненський р-н — 3.VIII 1937, Москва]

- латис. письменник. Закін. 1917 Моск. нар. ун-т А. Шанявського. Учасник рос. революції 1905 — 07. В 1909 — 11 був ув'язнений. Організатор легал. робіт. преси в Латвії. З 1932 жив у СРСР. Творчість пройнята революц. пафосом, критикою бурж. ладу. Автор збірок віршів "Караван" (1920), "Хо-Тай" (1922), "Семафор", "Берлін" (обидві — 1924), "Азіат" (1929), "Політика і лірика" (1930), збірок оповідань "Виправдані" (1921), "Меблева Рига і додатки" (1923), "Прекрасна Італія" (1925), "Камери" (1929), "Портфель і петля" (1933), романів "Емігрант" (1926, з елементами автобіографізму), "Волаючі корпуси" (1930), "Лімітрофія" (1935), п'єс "Альфа і Авто" (1925), "Компроміс" (1926) та ін. Написав кн. нарисів "69 днів у Союзі Радянських Соціалістичних Республік" (1928). На Міжнар. конференції революц. письменників 1930 у Харкові виступив з промовою про дружбу латис. та укр. народів. Переклав (1905) оповідання "Ліси і пасовиська" І. Франка (публікацію заборонила цензура). Окр. твори Л. укр. мовою переклали Іван Ле, Ю. Ружанський. Незаконно репресований 1937. Реабілітований 1956.

Тв.: Укр. перекл. — На Алжирській каторзі. Х., 1931; Батьківщина. Х., 1932; Високі збори. Х., 1934; Рос. перекл. — Собрание сочинений, т. 1 — 5. М. — Л., 1931 — 34; Накал. Рига, 1963; Портфель и петля. М., 1983.

Літ.: Ле І. Лінард Лайценс. 30 років письменницької діяльності. "Червоний шлях", 1934, № 5.

Б. К. Звайгзне.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me