ЛАКСНЕСС Гадльдоур Кільян
ЛА́КСНЕСС Гадльдоур Кільян
• ЛАКСНЕСС Гадльдоур Кільян
(Laxness; справж. прізв. — Гвюдйоунссон)
(23.IV 1902, Рейк'явік)
- ісл. письменник, публіцист. Закін. гімназію в Рейк'явіку. Дебютував романт. повістю "Дитя природи" (1919), писав поезії ("Книга віршів", 1929). Період захоплення Л. сюрреалізмом позначився на автобіогр. філос. романі "Великий ткач з Кашміра" (1927). Знайомство з соціаліст. ідеями в кін. 20-х pp. відбилось на романі "Салка Валка" (т. 1 — 2, 1931 — 32) — про зародження робіт, руху в Ісландії. Соціальна загостреність характерна для романів "Самостійні люди" (т. 1 — 2, 1934 — 35), "Олафур Карасон Льйосвікінг" (т. 1 — 4, 1937 — 40; рос. перекл. 1-ї част. — "Свет мира"), "Літопис хутора Бреккукот" (1957), "Знайдений рай" (1960). Антивоєнне спрямування має сатир. роман "Атомна станція" (1948, рос. перекл. — "Атомная база"). На істор. тему — романи "Сага про героїв" (1952) та "Ісландський дзвін" (т. 1 — 3, 1943 — 46). Автор драм "Срібний місяць" (1954; рос. перекл. — "Проданная колыбельная"), "Майстерня Сонця" (1962), "Бенкет з засмаженими голубами" (1966). Л. належить автобіогр. трилогія "На галявині біля рідного дому" (1975), "Молодий я був" (1976) і "Повість про сімох мудреців" (1978), кн. спогадів "Приховані місця" (1971). Враження від подорожі до СРСР виклав у книжках нарисів "Шлях на Схід" (1933) та "Російська казка" (1938). Лауреат Міжнар. премії Миру (1953), Нобел. премії (1955). Окр. твори Л. переклали Н. Лісовенко, М. Равлюк та ін.
♦ Тв.: Укр. перекл. — Самостійні люди. К., 1959; Дім скальда. "Всесвіт", 1967, № 10; Рос. перекл. — Проданная колыбельная. М., 1955;
[Твори]. В кн.: Рассказы скандинавских писателей. М., 1957; Милая фрекен и господский дом. М., 1961; Исландский колокол. М., 1963; Свет мира. М., 1969; Атомная база. — Брехкукотская летопись. — Возвращенный рай. М., 1977; Званый обед с жареными голубями. М., 1978; Салка Валка. М., 1985.
■ Літ.: Крымова Н., Погодин А. Халлдор Лакснесс М., 1970; Неустроев В. П. Литература скандинавских стран (1870 — 1970). М., 1980; Переслегина Э. В. Халлдор Кильян Лакснесс. Биобиблиографический указатель. М., 1963.
Г. П. Кочур.