Лакська література

Ла́кська література

• Лакська література

- л-ра лакців, одна з л-р Дагестану (див. Дагестану література). Розвивається лак. мовою. Лакський фольклор представлений переважно казками, лірич. піснями, епіч. творами. У 17 — 19 ст. лакські поети-вчені (Магомед-ефенді з Убрі, Магомед-ефенді Заруг із Кумуха, Гаджі Атал-Хаджі-ефенді, Абдул-Халіль-ефенді з Циші, Абдул-Керім Баратов та ін.) писали реліг. вірші в основному араб. мовою і лише зрідка — лакською. Іноді зверталися до світської тематики. До. 1928 писемна л-ра послуговувалася араб. алфавітом; 1928 — 38 — латинським; з 1938 — російським. У віршах поетів кін. 19 — поч. 20 ст. Юсупа з Муркелі ("Скарга на життя"), Шази із Курклі ("Відходить ніч — настає день"), Г. Гузунова ("Молочай") — соціальні контрасти, мотиви братерства, дружби, кохання. Першими звернулися до прози і драматургії С. Габієв та Г. Саїдов, які запровадили в Л. л. публіцист. жанри. Своєю творчістю вони сприяли пробудженню народу, закликали до боротьби за свободу. У 20 — 30-і pp. з'явилися твори А. Гафурова (зб. віршів "Новий світ", 1934), К. Закуєва (повість "Обдурене кохання", 1919; надр. 1935), М. Чаринова (п'єси "Габібат і Гаджіяв", 1919; "Шагалай", 1929), М. Алієва (п'єса "Зулейха залишилась одна", 1937), Е. Калієва, Ю. Хаппалаєва, І.-Х. Курбаналієва та ін. Провідні теми — становище жінки в суспільстві, соціальні перетворення, взаємини між людьми. Вел. Вітчизн. війні присвячені вірші А. Гафурова, М. Магомедова, "Фронтові нариси" Е. Капієва тощо. Розширюється тем. палітра Л. л. повоєнних років — нове життя і звичаї лакців, краса праці, долі людей, рідного краю тощо. Високого громадян. звучання набула поезія Н. Юсупова (зб. "Слово про матір", 1956), А. Адамова ("Сувора юність", 1967), М.-З. Амінова ("Іскри з каменю", 1974), Ц. Камалова ("Хвилі", 1978), С. Курбанової (зб. "Вірність", 1990) та ін. У жанрі прози виступають М. Башаєв (роман "В горах Дагестану", 1964), А. Мудунов (роман "Вогонь у крові", 1967), К. Мазаєв (повість "Хурттама", 1975), Ш. Шовхул (повість "Біллаяті", 1989), З. Айдамиров (зб. оповідань "Весняне оновлення", 1984) та ін. З-поміж драматургів відомі С. Увайсов ("Дружіть з нами", 1962;"Сонце над Шайтанскелею", 1985), Ц. Камалов ("Доля", 1979; "Перша борозна", 1981), М. Давидов ("Джаріят", 1985; "Обов'язок", 1986) та ін. В галузі дит. л-ри працюють поети Н. Юсупов, С. Увайсов, А. Гусейнаєв. Розвиваються літературознавство і критика — монографії, статті, рецензії М.-З. Амінова, С. Ахмедова, А. Гусейнаєва, Е. Кассієва та ін. Лак. мовою виходить журн. "Літературний Дагестан" (з 1952). У складі СП Дагестану діє з 1934 секція лакської л-ри. Знайомство лак. читача з укр. л-рою почалося з поезії Т. Шевченка в перекладі Г. Гаджієва ("Заповіт"), Б. Рамазанова і Ю. Хаппалаєва ("Реве та стогне Дніпр широкий", "Тяжко-важко в світі жити", "Минають дні, минають ночі", "Сова", "Наймичка"). Лак. мовою опубл. п'єси "Платон Кречет" і "Калиновий гай" О. Корнійчука у перекладі Ш. Абдуллаєва. Окр. твори лак. письменників перекладено укр. мовою (вірші A. Гафурова, М. Магомедова, оповідання М. Давидова, Е. Калієва тощо). Серед перекладачів Л. л. — В. Бичко, В. Бровченко, В. Грінчак, Л. Дмитерко, К. Дрок, С. Захарова, С. Зінчук, B. Коломієць, М. Литвинець, А. М'ястківський, C. Олійник, П. Тичина, Р. Третьяков та ін.

Літ.: Кассиев Э. Ю. Очерки лакской дореволюционной литературы. Махачкала. 1959; Гусейнаев А. Г., Кассиев Э. Ю. Очерки лакской советской литературы. Махачкала, 1964; История дагестанской советской литературы, т. 1 — 2. Махачкала, 1967.

Г. Г. Ханмурзаєв.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me