ЛАМАР

ЛАМА́Р

• ЛАМАР

[справж. — Лалю Маринов Пончев; 1 (13).I 1898, с. Калейця, тепер Ловецької обл. — 21.II 1974, Софія]

- болг. поет, нар. діяч культури Болгарії з 1970. Закін. 1916 торг. гімназію у м. Свиштові. Від захоплень футуризмом (збірки "Арена", 1921; "Залізні ікони", 1927) прийшов до реалізму. В його творчості відчутні фольклор. мотиви (антивоєнна поема "Мирно-тривожні роки", 1928). Народ і війна — тема поем "Захід — Схід" (1944) і "Горан Горинов" (1946), зб. віршів "Бойові пісні" (1949). Автор збірок "Ранок над батьківщиною" (1951), "Ліс віковий" (1954) і "Перетворення" (1968). Збірки "Береги думки" (1971), "Знайдені листи" (1973) і "Земні видіння" (вид. 1975) відзначаються афористичністю думки, філос. роздумами, в них Л. часто вдається до форми сонета. 1970 видав зб. есе "Розморожена лавина". Писав і для дітей. Перекладав з рос. л-ри. Окр. вірші Л. переклали Д. Білоус, П. Воронько.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Атака. В кн.: Світло над Болгарією. К., 1954;

[Вірші]. В кн.: Антологія болгарської поезії, т. 2. К., 1974; Рос. перекл. — Стихи. М., 1961.

■ Літ.: Захаржевська В. О. Поетичний злиток новітнього й регіонального. В кн.: Захаржевська В. О. Болгарська революційна поезія 30-х — початку 40-х років XX ст. К., 1971.

В. О. Захаржевська.