ЛАМАРТІН (Lamartine) Альфонс Марі Луї де

ЛАМАРТІ́Н (Lamartine) Альфонс Марі Луї де

• ЛАМАРТІН (Lamartine) Альфонс Марі Луї де

(21.XI 1790, м. Макон, деп. Сона і Луара — 28.II 1869, Париж)

- франц. поет, історик, публіцист. політ. діяч, член Франц. академії з 1829. Навч. в Імператор. ліцеї (Ліон). Був одним з впливових діячів революції 1848 у Франції. Відіграв важливу роль у розвитку франц. романтизму. У збірках "Поетичні роздуми" (1820), "Нові поетичні роздуми" (1823), "Поетичні й релігійні гармонії" (1830) — мотиви самотності, смутку, скептицизму, покірливості. У поемах "Жослен" (1836), "Падіння ангела" (1838) шукав примирення з реальністю. Праця "Історія жирондистів" (1847) та публіцистика Л. виявляють його різко негативне ставлення до якобінського терору. Окр. вірші Л. переклали В. Щурат, М. Терещенко, Вс. Ткаченко.

♦ Тв.: Укр. перекл. -

[Вірші]. В. кн.: Щурат В. Поезія XIX віку, ч. 1. Львів, 1903;

[Вірші]. В кн.: Сузір'я французької поезії, т. І. К., 1971; Жовтневий день. В кн.: Троє цуценят покидають Париж. К., 1991; Рос. перекл. -

[Вірші]. В кн.: Французские стихи в переводе русских поэтов. XIX — XX вв. М., 1969.

■ Літ.: Обломиевский Д. Поэмы и лирика Альфонса де Ламартина. В кн.: Обломиевский Д. Французский романтизм. М., 1947; Рабинович Г. Альфонс де Ламартин. В кн.: Писатели Франции, М., 1964; Матвіїшин В. Українсько-французькі літературні зв'язки XIX — початку XX ст. Львів, 1989.

В. Г. Матвіїшин.