ЛАРЧЕНКО Михась

ЛА́РЧЕНКО Михась

• ЛАРЧЕНКО Михась

[Михайло Романович; 1(14).XI 1907, с. Хворостяни, тепер Славгородського р-ну Могильов. обл. — 31.VII 1981, Мінськ]

- білорус. літературознавець і критик, доктор філол. наук з 1956. Закін. 1932 Білорус. пед. ін-т (Мінськ). Учасник Вел. Вітчизн. війни. Досліджував історію білорус. л-ри і фольклору, проблеми становлення й розвитку реалізму в білорус. л-рі. Автор праць про творчість Янки Купали, Якуба Коласа, М. Богдановича та ін., монографії "Зв'язки білоруської літератури з літературами сусідніх слов'янських народів у другій половині 19 століття" (1958), збірників статей "Слов'янська єдність" (1963), "Єднання братніх літератур" (1974). Підкреслював велике значення шевченківських традицій для виникнення й розвитку нової білорус. л-ри (ст. "Під життєдайним впливом Шевченка", 1939), висвітлював спільні мотиви у творчості Т. Шевченка і білорус. письменників (статті "Тарас Шевченко і Янка Купала", 1953, "Тарас Шевченко й Максим Богданович", 1961).

♦ Тв.: Тарас Шевченко і Янка Купала. В кн.: Збірник праць першої і другої наукових шевченківських конференцій. К., 1954; Тарас Шевченко і білоруська література. "Українська мова і література в школі", 1964, № 3.

В. В. Гниломедов.