ЛАФОРГ (Laforgue) Жюль

ЛАФО́РГ (Laforgue) Жюль

• ЛАФОРГ (Laforgue) Жюль

(16.VIII 1860, Монтевідео, Уругвай — 20. VIII 1887, Париж)

- франц. поет-символіст. Один із зачинателів вільного вірша у Франції. Навчався протягом 1876 — 77 у ліцеї "Фонтани" в Парижі. Л. — автор збірок "Жалі", "Наслідування володарці нашій Селені" (обидві — 1885), "Феєричний собор" (1887) і "Останні вірші" (опубл. 1890). Писав також оповідання (зб. "Легендарні чесноти", 1887), нариси. Л. увів у свої філос. вірші елементи прозової повсякденності, забарвлені іронією й песимізмом. Окр. вірші Л. переклали М. Драй-Хмара, М. Лукаш, О. Тарнавський.

Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. "Всесвіт", 1981, №6; Жалобний марш на смерть Землі. В кн.: Драй-Хмара М. Вибране. К., 1989; Рос. перекл. — [Вірші]. В кн.: Лившиц Б. От романтиков до сюрреалистов. Антология французской поэзии. Л., 1934; [Вірші]. В кн.: Из французской лирики. Л., 1974; [Вірші]. В кн.: Поэзия Франции. Век XIX. М., 1985.

В. І. Ткаченко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me