ЛЕВАДА Олександр Степанович

ЛЕВА́ДА Олександр Степанович

• ЛЕВАДА Олександр Степанович

(повне прізв. — Косяк-Левада)

[13(26).XI 1909, с. Кривчунка, тепер Жашківського р-ну Черкас. обл. — 16.XII 1995, Київ]

- укр. письменник. Навч. 1930 — 32 у Вінн. пед. ін-ті. Вчителював, був військ. кореспондентом. Працював заст. міністра кінематографії УРСР (1951 — 53), заст. міністра культури УРСР (1953 — 55), першим заст. голови Держкіно УРСР (1966 — 71). Відомий гол. чин. як драматург. У широкому жанровому розмаїтті письменника — драма, драм. поема, філос. трагедія, лірична драма, комедія, політ. памфлет, героїчна драма. Перша п'єса — віршована трагедія "Родина Штормів" (1936, незакін.). П'єси "Ой у полі нивка" (1939, у співавт. з Л. Грохою), "Марія" (1951), "Остання зустріч" (1956) порушують морально-етичні проблеми. Події громадян. та Вел. Вітчизн. воєн відображені у драмах "Камо" (1941; написана на основі власної поеми "Божевілля Камо", 1936), "Шлях на Україну" (1946), "Під зорями балканськими" (1947), лібрето опери "Арсенал" (1960, у співавт. з А. Малишком) та ін. Л. належать також трагедії "Фауст і смерть" (1960, на Київ. кіностудії ім. О. П. Довженка 1966 пост. однойм. фільм), "Бути чи не бути?" ("Гроза над Гавайями", 1963), драма "Здрастуй, Прип'ять!" (1973), сатир. комедія "Перстень з діамантом" (1977). П'єси відзначаються філос. спрямованістю, внутр. напруженим ритмом.

Пише кіноповісті, сценарії, за якими на Київ. кіностудії ім. О. П. Довженка пост. кінофільми "Правда" (1957, за однойм. п'єсою О. Корнійчука), "Українська рапсодія" (1960), "Берег надії" (1967), "Ескадра повертає на захід" (1966, у співавт. з М. Білінським), "Родина Коцюбинських" (1970; Держ. премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка, 1971) та ін. Автор поеми "Микола Чернишевський" (1939), збірок віршів "Поезія" (1941) і "Березень-жовтень" (1975), памфлету "Плач полонянок" (1943), зб. нарисів "Балканський щоденник. Записки фронтового літератора" (1946) та роману "Південний захід" (1950, разом з Іваном Ле). Проза 70 — 80-х pp. (повісті "Повість про ранній ранок", 1979; "Ріки невпинна течія", 1983; роман "Два кольори", 1989) — роздуми про людину і час. Опубл. книжки критики і публіцистики ("Письменник і доба", 1976), спогади ("Від серця до серця", 1986). Ряд творів Л. перекладено рос., узб., вірм., болг., словац., польс., ісп. мовами.

Тв.: Твори, т. 1 — 4. К., 1979 — 80; Кіноповісті. К., 1977; Повість про ранній ранок. К., 1984; Ріки невпинна течія. К., 1984; Рос. перекл. — Пьесы. М., 1971; Фауст и смерть. М., 1978; Реки неудержимое теченье. М., 1984.

Літ.: Давидова І. Шукання і звершення. Драматургія О. Левади на сцені. К., 1970; Кисельов Й. Шляхами шукань. В кн.: Кисельов Й. Розвідники часу. К., 1973; Давидова І. Позиція митця. К., 1979; Давидова І. Проблеми епохи — проблеми митця. В кн.: Левада О. Твори, т. 1. К., 1979; Шлапак Д. Шляхи художнього збагачення. В кн.: Шлапак Д. Обрії сучасної драми. К., 1986.

І. М. Давидова.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me