ЛЕВ Василь Михайлович

• ЛЕВ Василь Михайлович

(7.II 1903, с. Старий Ярів, тепер Яворівського р-ну Львів. обл. — 23.III 1991, м. Ріджфілд-Парк, США)

- український літературознавець, мовознавець, доктор філології з 1930, дійсний член НТШ у США. Закін. 1922 гімназію (Перемишль), 1927 — Львів. ун-т. Викладав 1939 — 41 у Львів. ун-ті, одночасно був наук. співробітником Відділу сусп. наук АН УРСР у Львові. 1944 виїхав до Польщі, згодом — до Австрії, з 1948 жив у США. Був професором коледжу ім. св. Василія Великого в Стамфорді (шт. Техас), викладав слов'ян. філологію в Укр. вільному ун-ті в Мюнхені, з 1963 — старослов'ян. та укр. мови в Укр. катол. ун-ті в Римі. Осн. праця Л. — капітальне дослідження "Богдан Лепкий. 1872 — 1941. Життя і творчість" (1976). Перша вагома розвідка — "Крехівський Апостол — пам'ятка українскої мови і літератури XVI ст." (1930). Досліджував творчість письменників "Руської трійці", Т. Шевченка ("Визволений Шевченко і його літературна творчість у роках 1857 — 1858", 1962), І. Франка ("Іван Франко і слов'янські літератури", 1967). Автор "Нарису граматики старослов'янської мови", розвідки "Сто років праці для науки і нації. Коротка історія Товариства ім. Шевченка" (обидві праці — 1972), уклав "Англійсько-український словник" (1947, разом з І. Верб'яним) та ін.

Ф. П. Погребенник.