ЛЕВИЦЬКИЙ Леонід Миколайович

ЛЕВИ́ЦЬКИЙ Леонід Миколайович

• ЛЕВИЦЬКИЙ Леонід Миколайович

[6 (19).X 1917, с. Міньківці, тепер Андрушівського р-ну Житом. обл. — 27.XII 1943, с. Забілоччя Радомишльського р-ну тієї ж обл.]

- укр. поет. Навч. 1937 — 41 в Київ. ун-ті. Учасник Вел. Вітчизн. війни, загинув на фронті. Друкувався з 1939 — в періодиці, "Київському альманасі". Серед довоєнних творів (поет об'єднав їх назвою "Студентська муза") — ліричні малюнки сільс. життя, природи, вірші про кохання, студ. буття. У фронтовому зошиті поет. слово Л. стає стриманішим, мужнім і закличним (вірші "Додому написав листівку", "На шляху — розбиті вражі танки", "Атака" та ін.). Твори Л. випущені окр. книжкою "Недоспівана пісня" (1959), до 2-го видання цієї збірки (1985) включено і фронтовий щоденник поета.

Літ.: Дяченко О. Поет-воїн. В кн.: Левицький Л. Недоспівана пісня. К., 1959; Тихий Н. Він стає легендою... В кн.: Левицький Л. Недоспівана пісня. К., 1985.

Н. М. Тихий.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me