ЛЕЙТЕС Олександр Михайлович

ЛЕ́ЙТЕС Олександр Михайлович

• ЛЕЙТЕС Олександр Михайлович

[3(15).XII 1899, м. Брест-Литовськ, тепер Брест, Білорусь — 3.V 1976, Москва]

- укр. і рос. літературознавець. Закін. 1922 Харків. ін-т нар. освіти. Член "Гарту", ВАПЛІТЕ. Автор статей з новітньої укр. л-ри ("Шляхи до роману", 1926; "Наш літературний урбанізм", 1927; "Шевченко і сучасність", 1934, та ін.), про укр. ("Максим Рильський", 1936; "Павло Тичина", 1941, та ін.) і рос. (М. Горького, В. Маяковського, С. Єсеніна, М. Алігер та ін.) письменників, розвідки "Художній переклад як явище рідної літератури" (1955). Разом з М. Яшеком підготував і видав біобібліогр. довідник "Десять років української літератури (1917 — 1927)" (т. 1 — 2, 1928; т. 2 перевид. 1930), відзначений 1928 премією імені Івана Франка. Досліджував також творчість багатьох зарубіж. письменників (Дж. Байрона, П. Ж. Беранже, О. Генрі, С. Цвейга, Л. Фейхтвангера, А. Барбюса та ін.).

Тв.: Октябрь и западная литература. Х., 1924; Ренесанс української літератури. Х., 1925; Литература двух миров. М., 1934.

Літ: Зленко Г. Цей "невідомий" Олександр Лейтес. "Друг читача". 1989. 13 квітня.

Ф. К. Сарана.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me