ЛЕМКІВЩИНА

ЛЕ́МКІВЩИНА

• "ЛЕМКІВЩИНА"

- укр. музей-архів, створений 1930 за ініціативою художника Л. Геца (він же був директором) в м. Сяноку (Польща). Серед ін. засновників і співробітників — С. Венгринович, І. Добрянська, Ф. Коковський, І. Фюнт. "Л." була осередком культури лемків — субетніч. групи українців, корінних жителів Сяноччини. В музеї були зосереджені зразки лемківського нар. миства (одяг, вишивки, килими, писанки тощо), колекція картин, зібрання ікон, рукописів 15 — 16 ст. Існував також архівний відділ. "Л." була центром культурної і дослідницької роботи на Лемківщині. У 1935 — 40 видавала "Бібліотеку „Лемківщини"" (22 випуски): повісті "Шибеничний верх", "Лихо на світі", "Руська доля" В. Хиляка, "На переломі" Г. Гануляка, книги "Ілюстрована історія Лемківщини" Ю. Тарновича, "Українське весілля на Лемківщині" І. Бугери та ін. В роки 2-ї світ. війни "Л." була частково розграбована, а по війні ліквідована польс. владою — водночас з примусовим виселенням укр. населення краю в зх. райони Польщі. Уцілілі експонати передані до Музею історії Сяноцької землі (пам'ятки історії, мистецтва) та Музею народного будівництва в Сяноку (знаряддя сільськогосп. техніки, нар. промисли, побут. речі).

І. М. Лисенко, І. Д. Красовський.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Лемківщина — Ле́мківщина іменник жіночого роду етнографічний регіон Орфографічний словник української мови
  2. Лемківщина — Ле́мківщина, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. Лемківщина — Ле́мківщина, -ни ж. Мѣстность, заселенная лемками: погорье Низкаго Бескида отъ р. Сяна по Попрадскую долину, въ Сяндецкомъ у. Желех. Голов. І. Вступл. 725. Словник української мови Грінченка