ЛЕНДЬЄЛЬ (Лендєл; Lendyel) Йожеф

ЛЕ́НДЬЄЛЬ (Лендєл; Lendyel) Йожеф

• ЛЕНДЬЄЛЬ (Лендєл; Lendyel) Йожеф

(4.VIII 1896, с. Марцалі — 13.VII 1975, Будапешт)

- угор. письменник. Навч. 1912 — 16 у Будапешт. і Віден. ун-тах. Учасник угор. революції 1919. Після її поразки емігрував до Відня, 1927 переїхав до Берліна, 1930 — в СРСР. 1938 на підставі несправедливого звинувачення був репресований. 1955 повернувся на батьківщину. Автор роману-репортажу "Вишеградська вулиця" (1932), присвяченого революц. подіям в Угорщині 1919. Психол. роман "Неспокійне життя Ференца Пренна, або Стрілки показують майбутнє" (1958) — про визрівання революц. свідомості. Індустріалізація в СРСР, участь у ній іноз. спеціалістів відображені в романі "Моє прізвище Бергард Райзіх" (опубл. 1979). Л. належать також повісті "Чаклун" (1961) і "Від початку до кінця" (1963), роман-есе "Будівничі мостів" (1971), п'єса "Листи до Арістофана" (1972), кн. нарисів "Три домни" (1933). Окр. твори Л. переклали Л. Мішлеї, К. Бібіков, Ю. Керекеш.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Дорозі немає кінця. "Україна", 1970, № 14; Відпущення гріхів. В кн.: Угорське оповідання. К., 1976; Чаклун. "Всесвіт", 1977, № 6; Літа наші... "Всесвіт", 1983, № 12; Рос. перекл. — Избранное. М., 1984; Незабудки. М., 1990.

■ Літ.: Иллеш Б. "Вышеградская улица" Йожефа Ленделя. "Иностранная литература", 1958, № 3; Мегела І. П. Пролетарська співдружність. К., 1978; Науменко А.

[Рец. на кн.: Лендел Й. Очная ставка. Бухарест, 1988]. "Современная художественная литература за рубежом", 1989, № 1; Малыхина Е.

[Предисловие]. В кн.: Лендєл Й. Очная ставка. М., 1990.

І. П. Мегела.