ЛЕНАУ (Lenau) Ніколаус

ЛЕ́НАУ (Lenau) Ніколаус

• ЛЕНАУ (Lenau) Ніколаус

(справж. — Франц Німбш Едлер фон Штреленау; 13.VIII 1802, с. Чатад, побл. м. Темешвар, тепер Тімішоара, Румунія — 22.VIII 1850, с. Обердеблінг, побл. Відня)

- австр. поет. В ун-тах Відня, Гейдельберга та ін. вивчав філософію, юриспруденцію, медицину, сільс. господарство. В романт. творах (збірки "Вірші", 1832, "Нові вірші", 1838; соціально-філос. поеми "Фауст", 1836, "Савонарола", 1837, "Ян Жижка", 1837 — 42, "Альбігойці", 1842, та ін.), використовуючи форми нар. поезії, оспівував природу, кохання. Був виразником настроїв австр. революц. демократії 30 — 40-х pp. Разом з тим деяким творам Л. притаманні "світова скорбота", соціальний песимізм. І. Франко написав статтю "Микола Ленау" (1902). Окр. вірші Л. переклали І. Франко, П. Грабовський, Л. Череватенко.

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Грабовський П. Зібрання творів, т. 1, 2. К., 1959; На гробі міністра. В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 13. К., 1978; [Вірші]. В кн.: Співець. К., 1972; Рос. перекл. — Фауст. СПБ, 1904; Стихотворения. — Ян Жижка. М., 1956.

■ Літ.: Луначарский А. В. Н. Ленау и его философские поэмы. В кн.: Луначарский А. В. Собрание сочинений, т. 5. М., 1965; Франко І. Микола Ленау. В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 33. К., 1982.

Н. М. Матузова.