ЛЕНАРТОВИЧ (Lenartowicz) Теофіль

ЛЕНАРТО́ВИЧ (Lenartowicz) Теофіль

• ЛЕНАРТОВИЧ (Lenartowicz) Теофіль

(27.II 1822, Варшава — ЗЛІ 1893, Флоренція, похов. у Кракові)

- польс. поет, перекладач. 1846 — 48 брав участь у русі за незалежність Польщі. З 1851 в еміграції (Бельгія, Франція, Італія). Викладав слов'ян. л-ри в Болон. ун-ті. Вірші збірок "Польська земля в картинках", "Чотири малюнки" (обидві — 1848), "Ліронька" (1855), "Нова ліронька" (1859), "Луни надвіслянські" (1868) пройняті патріот. настроями. Деякі стали нар. піснями ("Калина" тощо). Л. належать також збірки "Поезії" (1863), "Вибрані поезії" (1876), "Народні ритми" (1881), поеми. Перекладав і переспівував укр. нар. пісні. Літ. спадщину Л. у ряді своїх праць розглядав І. Франко. Окр. вірші Л. переклали П. Осадчук, Д. Паламарчук.

Тв.: Укр. перекл. -

[Вірші]. В кн.: Антологія польської поезії, т. 1. К., 1979; Рос. перекл. -

[Вірші]. В кн.: Польская поэзия, т. 1. М., 1963.

Літ.: Вервес Г. Д. Іван Франко і питання українсько-польських літературно-громадських взаємин 70 — 90-х років XIX ст. К., 1957; История польской литературы, т. 1. М., 1968; Франко І. Сучасні польські поети. В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 31. К., 1981.

С. В. Далавурак.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me