ЛЕПКИЙ Данило Хомич

ЛЕ́ПКИЙ Данило Хомич

• ЛЕПКИЙ Данило Хомич

(псевд. і крипт. — Сава Сливич, Хомів, Священик, Д. Л., Υ, γ, β та ін.; 29.XII 1858, с. Літиня, тепер Дрогобицького р-ну Львів. обл. — 20.III 1912, м. Старий Самбір, тепер тієї ж обл.)

- укр. письменник і етнограф. Нар. у сел. сім'ї. Закін. 1884 Перемишл. духовну семінарію. Був священиком у різних селах Галичини, з 1900 — у Старому Самборі, де 1901 організував кредитне т-во, керував філією т-ва "Просвіта" тощо. Член Етногр. комісії НТШ (з 1900). Друкувався в журналах "Зоря", "Дзвінок", газетах "Діло", "Батьківщина", календарях "Просвіти", ін. галиц. період. виданнях, альм. "Ватра". Автор повістей з галиц. життя "Повінь" і "Чужа кривда не загріє" (обидві — 1894), автобіогр. повісті "Селянська дитина" (1900). Писав також оповідання для дітей: "Святий вечір", 1894; "Непослушний школяр", "Дуб і потік", обидва — 1899. Опубл. матеріали до біографії В. Навроцького (1886), етногр. статті: "Народні звичаї про вітер", "Народні звичаї й повірки: Святий вечір в околиці Дрогобича, по Різдві і Щедрий вечір" (усі — 1882), "Похоронні звичаї і обряди нашого народу", "Хованець, або бог домовик", "Весняні звичаї, обряди та вірування на Русі" (усі — 1883), "Як-то дівчата приворожують женихів", "З вірування нашого люду: перелесник, манія, мара" (усі — 1884), "На св. Андрія", цикл "Людові вірування про птахів", "Дещо про вовкулаків" (усі — 1885), "Деякі вірування про дитину" (1886), "Домашнє життя нашого люду в деяких його віруваннях" (1887), "Вода в людовій вірі" (1888) та ін. Мав дружні взаємини з І. Франком, В. Гнатюком, М. Павликом, І. Трушем. Ряд етногр. статей Л. переклав чес. мовою Ф. Ржегорж.

■ Літ.: Данило Лепкий. "Діло", 1912, 21 березня; Кирчів Р. Ф. Етнографічне дослідження Бойківщини. К., 1978.

Б. З. Якимович.