ЛЕПКИЙ Сильвестр Теодорович

ЛЕ́ПКИЙ Сильвестр Теодорович

• ЛЕПКИЙ Сильвестр Теодорович

(псевд. і крипт. — Марко Мурава, Борис Борислав, Борис Лепкий, Василишин, М-о; 31.XII 1845, м. Куликів, тепер смт Жовківського р-ну Львів. обл. — 5.VI 1901, с. Жуків, тепер Бережанського р-ну Терноп. обл.)

- укр. письменник і громад.-культур. діяч. Батько Б. С. Легшого і Л. С. Лепкого. Нар. в сім'ї вчителя. Закін. 1871 Львів. духовну семінарію. Був священиком у селах Львівщини й Тернопільщини, з 1892 — у с. Жукові. Належав до Русько-укр. радикальної партії, обирався головою органу громад. самоврядування "Селянська рада" в Бережанах, був членом багатьох укр. т-в і орг-цій, засновував у селах читальні "Просвіти" — протипожежно-спорт. орг-ції "Січ" тощо. Допомагав К. Сушкевичу укладати зб. "Поезії" Т. Шевченка (т. 1 — 2, 1867), редагував брошурки-метелики ("Одноднівка бережанська", 1886). Друкувався в газетах "Діло", "Буковина", журн. "Зоря", антології "Акорди", зб. "На великі роковини і в пам'ять Івана Котляревського" та ін. виданнях.

Перший віршований твір Л. — "Вспоминки смерті Григорія барона Яхимовича, митрополита Галицької Русі, батька вітчини" (1866). Осн. мотив поезій "До слова" (1870), "У великі роковини" ("Сто літ борьба на нашій землі...", 1898) та ін. — піднесення нац. свідомості укр. народу, боротьба за власну державність. Зб. поезій Л. "Книжка горя" упорядкував і вид. 1903 Б. Лепкий. За оповідання "Горить" т-во "Просвіта" відзначило письменника 1901 премією відомого західноукр. громад. діяча і педагога С. Дубравського. Автор статей з філософії, літературознавства, соціології, економіки, агрономії. Підтримував дружні зв'язки з І. Франком, М. і К. Устияновичами та ін.

■ Літ.: Марко Мурава (Сильвестр Лепкий).

[Некролог]. "Киевская старина", 1901, № 6; Лепкий Б. Казка мойого життя. Бережани — Краків, 1941.

Б. З. Якимович.