ЛЕСИН (Лисин) Олександр Андрійович

ЛЕ́СИН (Лисин) Олександр Андрійович

• ЛЕСИН (Лисин) Олександр Андрійович

(8.VII 1921, с. Кудеїха, тепер Порецького р-ну Чувашії)

- рос. поет. Учасник Вел. Вітчизн. війни. Навч. 1938 — 40 в Моск. бібліот. ін-ті, з 1946 — в Літ. ін-ті ім. О. М. Горького (Москва). Працював — відп. секретарем та редактором альм. "Крым" та ін. Автор збірок "У шерензі" (1948), "Вогні кличуть" (1952), "Вірші" (1956), "Юність моя" (1958), "Неспокій" (1962), "З відкритим серцем" (1963), "Рубежі" (1970), "Півострів" (1974), "Братське поле" (1980), "Непримиренність" (1989), поеми "Ровеснику за океаном" (1949), книжок нарисів, книги-щоденника фронтового життя "Була війна" (1968). Пише і для дітей. Поезії Л. властиві м'яка іронія, ліризм. Окр. вірші Л. переклали Д. Черевичний, Л. Клименко, І. Римарук, О. Ющенко та ін.

♦ Тв.: Укр. перекл. -- Залізний півострів. В кн.: Сад над морем. Сімферополь, 1972; Перед Сапун-горою. В кн.: Перемога. К., 1980; Лесі Українці. В кн.: Співачка досвітніх вогнів. К., 1986.

■ Літ.: Степанов Ф. Олександру Лесину — 70. "Літературна Україна", 1991, 1 травня.

Д. А. Кононенко.