ЛЕСИН Василь Максимович

ЛЕ́СИН Василь Максимович

• ЛЕСИН Василь Максимович

[8(21).III 1914, с. Хотіївка, тепер Корюківського р-ну Черніг. обл. — 25.II 1991, Чернівці]

- укр. літературознавець, критик, доктор філол. наук з 1968, засл. працівник культури України з 1972. Учасник. Вел. Вітчизн. війни. Закін. 1940 Харків. пед. ін-т. Викладав у Львів. і Чернів. ун-тах, був професором з 1968, зав. кафедрою історії укр. л-ри Чернів. ун-ту. Досліджував історію укр. л-ри, зокрема літ. процес на західноукр. землях, теорію л-ри. Автор книжок "Сатира Леся Мартовича на попівщину" (1951), "Композиція і сюжет літературного твору" (1960), "Лесь Мартович" (1963), "Творчість Василя Стефаника", "Василь Стефаник і українська проза кінця XIX ст." (обидві — 1965), "Василь Стефаник — майстер новели" (1970), "Марко Черемшина" (1974), "Реалістичний образ у художньому творі" (1976), "Василь Стефаник" (1981), "Юрій Федькович" (1984), "Як працювати з книжкою" (1989) та ін. У співавт. з О. Пулинцем підготував "Короткий словник літературознавчих термінів" (1961) і "Словник літературознавчих термінів" (1965, 2-е вид. — 1971). Видав довідник "Літературознавчі терміни" (1985), ряд праць з літ. краєзнавства, підручників і посібників для вузів. Упорядник, автор передмов і коментарів до багатьох видань творів укр. письменників.

■ Літ.: Грузинська Л. Учитель. "Радянська Буковина", 1989, 21 березня; Севернюк Т. Василеві Лесину — 75. "Літературна Україна", 1989, 20 квітня.

В. Л. Микитась.