ЛЕТЮК Євген Миколайович

ЛЕТЮ́К Євген Миколайович

• ЛЕТЮК Євген Миколайович

(13.IV 1929, с. Романівка, тепер Глобинського р-ну Полтав. обл. — 22.IX 1976, Донецьк)

- укр. письменник, перекладач. Закін. 1954 Київ. ун-т. Працював геологом на шахтах, у редакціях газет Донецька. Дебютував зб. поезій "Завжди сімнадцять" (1957). Автор поет. збірок "Хто там зорі ворушить?" (1960), "Чолом тобі, світе" (1962), "Я розплів твої коси" (1965), "Третє весло" (1966), "Дівич-зілля" (1969), "Рівнодення" (1970), "З повними відрами" (вид. 1978). Зб. віршів "Валько-хвалько" (1960) адресована дітям. Ліриці Л. притаманні романт. піднесеність, пісенність, афористичність. Л. належать також збірки новел "Різні бувають квіти" (1962), "Анюта з Кривої Коси" (1963), істор. повісті "Смалене озеро" (1968), "Громова криниця" (1971), повість "Сипались з неба зорі" (1974, містить автобіогр. матеріал). Революц. подіям у Донбасі присвятив повість "Пароль довір'я" (1974), Вел. Вітчизн. війні — повість "Рік, один тільки рік" (1968). На вірші Л. композиторами Г. Сесіашвілі, К. Мясковим, П. Дмитрієвим-Кабановим, В. Ізотовим створено пісні. Окр. твори Л. перекладено рос. мовою. Портрет с. 170.

Тв.: Вибране. К., 1980.

Літ.: Пустова Ф. Вибране поета. "Донбас", 1981. № 2: Загнітко А. Оновлення душі людської. "Донбас", 1989, № 2.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me