ЛЕФ

• "ЛЕФ"

, "Левый фронт искусства"

- літ.-худож. об'єднання. Існувало 1922 — 29 в Москві. До нього входили В. Маяковський, М. Асєєв, Б. Пастернак, B. Каменський, С. Третьяков, С. Кірсанов, П. Незнамов та ін. Активно виступало проти "буржуазних" впливів, "мистецтва для мистецтва", за зміцнення зв'язків л-ри з дійсністю, новаторські пошуки. Діячі "Л.", насамперед теоретики "виробничого мистецтва", "літератури факту" (М. Чужак, О. Брик, Б. Арватов) з вульгарносоціол. позицій трактували природу і завдання мист-ва, розглядали художника як майстра, що виконує "соціальне замовлення", виступали проти класич. спадщини, традиц. жанрів, пропагуючи публіцист.-агіт. форми (нарис, фейлетон, вірші-гасла та ін.); самі поняття "творчість", "натхнення" замінювали поняттям "виробництво речей". Об'єднання видавало журнали "ЛЕФ" (1923 — 25) і "Новый ЛЕФ" (1927 — 28). Лефівці оголошували себе продовжувачами футуризму. Творча практика В. Маяковського, Б. Пастернака входила в суперечність з лефівською теорією, і вони порвали з "ЛЕФ". 1929 за ініціативою В. Маяковського об'єднання перетворено на "РЕФ". Лефівські групи діяли також в Україні — "ЮгоЛЕФ" в Одесі (С. Кірсанов, Л. Гончаренко, Л. Недоля), "Нова генерація" в Харкові (О. Близько, М. Семенко, М. Бажан, Гео Шкурупій, Е. Стріха).

Літ.: Перцов В. Маяковский и Леф. В кн.: Перцов В. Маяковский. Жизнь и творчество, т. 2. М., 1958.

А. В. Кулінич.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me