ЛИТВИН Степан Михайлович

ЛИТВИ́Н Степан Михайлович

• ЛИТВИН Степан Михайлович

(10.VI 1931, с. Головчинці, тепер с. Кармалюкове Жмеринського р-ну Вінн. обл.)

- укр. поет, перекладач. Закін. 1954 Київ. ун-т. Працював у редакціях крим. газет, вид-вах, з 1984 — зав. відділом у редакції газ. "Літературна Україна". Автор збірок "Серце не мовчить" (1958), "Під небом Криму" (1960), "Бентежність" (1966), "Рушник і шабля" (1972), "Спадкоємність" (1974), "Нездоланність любові" (1976), "Твій голос" (1980), "Кольори тривоги і надії" (1984), "На зоряних вітрах" (1988). Осн. мотиви творчості — істор. минуле укр. народу, спадкоємність поколінь, краса рідної природи, людська доброта. Переклав ряд творів рос. (М. Луконіна, М. Дудіна), білорус. (Максима Танка, А. Кулешова, М. Богдановича), груз. (І. Абашидзе), болг. (І. Базова) та ін. поетів. Окр. поезії Л. перекл. багатьма мовами світу.

Тв.: Бентежність. К., 1981; Поезії. К., 1991; Рос. перекл. — Неодолимость любви. М., 1985.

Літ.: Бичко В. Поетичне зростання. "Дніпро", 1972, № 10; Костенко Н. "Тільки б світ пустельним не зробивсь". "Дніпро", 1985, № 8.

В. Г. Пугач.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me