ЛОБАНОВ Леонід Григорович

ЛОБА́НОВ Леонід Григорович

• ЛОБАНОВ Леонід Григорович

(23.II 1921, с. Новопокровка, тепер Пн.-Казахст. обл. — 25.V 1982, Київ)

- рос. поет. Закінчив 1947 Київ. ун-т. Учасник Вел. Вітчизн. війни, був тяжко поранений, втратив зір. Жив в Україні. Перша зб. "Світло" вийшла 1947. У творах Л. центр. місце посідає тема війни: збірки "Ранок Вітчизни" (1950), "Такі не здаються" (1957), "Дорогами громовиць" (1958), "Мужність" (1959), "Зриме диво" (1963), "Проба життям" (1968), "Вірю, люблю, стверджую" (1969) та ін. Поеми "В години розпуття", "Червень сімнадцятого року" (обидві — 1967), "Додому" (1970) — про переддень листопад. подій 1917 в Росії. Писав і для дітей (зб. "Бути хвалькуватою не хочу", 1971, та ін.). Укр. мотиви відбилися в ряді віршів Л.: "Т. Г. Шевченко", "Україно, моя Україно", "Бруньки київських каштанів", "Ми йшли чорнобильським шляхом" та ін. Вірш "Я кохаю тебе палко, зле" написаний під впливом поезії "Так ніхто не кохав" В. Сосюри. Окр. вірші Л. перекл. укр. мовою.

♦ Тв.: Под пальцами трепещут лепестки. К., 1973.

■ Літ.: Самійленко А. Слово поета-воїна. "Дніпро", 1948, № 2; Шевелев Н. "Опаленный дыханием молний...". "Радуга", 1967, № 6; Кравець О. По крутой дороге.

[К 60-летию со дня рождения поэта]. "Радуга", 1981, № 7.

Л. С. Литвиненко.