ЛОБОДА Андрій Митрофанович

ЛОБОДА́ Андрій Митрофанович

• ЛОБОДА Андрій Митрофанович

[14(26).VI 1871, м. Свенцяни, тепер Швенчоніс, Литва — 1.I 1931, Київ]

- укр. фольклорист, етнограф і літературознавець, академік АН УРСР з 1922, чл.-кор. АН СРСР з 1924. Закін: 1894 Київ. ун-т. З 1904 — професор цього ун-ту. Один з ініціаторів повторного відкриття (1906) і професор Вищих жін. курсів у Києві, з 1915 гол. ред. "Университетских известий". 1921 — 30 — голова Етнографічної комісії ВУАН, гол. ред. "Етнографічного вісника" (1925 — 30), багато років був секретарем Історичного товариства Нестора-літописця. Досліджував слов'ян. епос у працях: "Білоруська народна поезія і російський билинний епос" (1895), "Російський богатирський епос" (1896), "Російські билини про сватання" (1902), "Банович Страхиня" (1894), про серб. епос та ін. Автор "Лекцій з народної словесності" (1910) — першого в Україні своєрідного посібника з нар. творчості. Займався проблемами збирання та вивчення фольклору: "З пісень на Україні про світову війну 1914 — 1918 pp." (1927), "Від частушки до пісні „довгої"" (1928) та ін. Приділяв увагу питанням укр. етнографії: статті "П. О. Куліш — етнограф" (1919), "Сучасний стан і чергові завдання української етнографії", "Краєзнавство на Україні" (обидві — 1925), "Доля етнографії на Україні в 1917 — 1925 pp." (1926), "Заклик В. Гнатюка записувати етнографічні матеріали" (1927). Л. належать праці "До питання про давньоруську освіченість у дотатарський період" (1903), "Причинки до характеристики давнього київського бурсацтва" (1908), "До літературної історії Кулішевих „Записок о Южной Руси"" (1923), "З життя на Україні 20 — 30-х років XIX ст." (1927); розвідки про творчість Т. Шевченка, О. Пушкіна, діяльність М. Максимовича та ін. Л. був прихильником істор. вивчення фольклору, відкидав постулати міфологічної школи, хоча користувався прийомами міграційно-порівн. аналізу, прагнув розкрити соціально-істор. і культурно-побут. основу твору. Нагороджений 1927 Вел. золотою медаллю Всесоюз. геогр. т-ва за значний внесок в укр. народознавство, розвиток краєзнавчого руху.

Тв.: Русские былины о сватовстве. В кн.: Слов'янська фольклористика. К., 1988.

Літ.: Академік Андрій Лобода. 1894 — 1924. Його життєпис і спис наукових праць. "Записки Історично-філологічного відділу ВУАН", 1924, кн. 4; Перетц В. Н. А. М. Лобода. "Известия ДН СССР. Серия 7. Отделение общественных наук", 1931, № 5; Попов П. М. Академік А. М. Лобода як фольклорист. "Народна творчість та етнографія", 1959, № 2.

І. П. Березовський.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me