ЛОВІНЕСКУ (Lovinescu) Єуджен

ЛОВІНЕ́СКУ (Lovinescu) Єуджен

• ЛОВІНЕСКУ (Lovinescu) Єуджен

(31.XI 1881, м. Фелтічені — 15.VII 1943, Бухарест)

- рум. історик і теоретик л-ри, письменник. Закін. Ясський ін-т. Навч. також у Парижі. Видавав (1919 — 22, 1926 — 27) журн. "Збуреторул" ("Демон"), який відіграв значну роль у літ.-громад. житті Румунії. Один з найвизначніших дослідників нац. л-ри. Осн. праці: "Історія нової румунської цивілізації" (т. 1 — 3, 1924 — 25), "Історія сучасної румунської літератури" (т. 1 — 5, 1926 — 29), "Критика" (т. 1 — 10, 1909 — 29), монографії про К. Негруці, Г. Асакі та ін., а також кн. "Спогади" (т. 1 — 4, 1930 — 41). Автор п'єс "З-за порогу" (1906), "То хто був!" (1910), зб. оповідань "Новели" (1907), "Сценки і фантазії" (1911), романів про М. Емінеску ("Міте", 1934; "Білявка", 1935) та ін.

О. С. Романець.