ЛОТІ[/'] (Loti) П'єр

• ЛОТІ (Loti) П'єр

(справж. — Луї Марі Жюльєн Bio; 14.I 1850, м. Рошфор-сюр-Мер, деп. Приморська Шаранта — 10.VI 1923, м. Андай, тепер деп. Атлантичні Піренеї)

- франц. письменник. Член Франц. академії з 1891. Як офіцер морського флоту бл. 40 років провів у колон. експедиціях і війнах. У т. з. колоніальних романах "Азіаде" (1879), "Шлюб Лоті" (1880), "Роман одного спагі" (1881) в імпресіоніст. стилі відтв. екзотичні пейзажі, звичаї та побут тубільців. Романи "Мій брат Ів" (1883), "Ісландський рибалка" (1886, укр. перекл. під назвою "Допоки житиму..." С. Пінчука), "Матрос" (1893), "Галілея" (1896) — про життя простої людини, в них підкреслено марність її прагнень до кращої долі. Про свої подорожі розповів у книгах "В Марокко" (1889), "Останні дні Пекіна" (1901), "Індія без англійців" (1903) та ін. Характерні мотиви творчості Л. — песимізм, розчарування у сподіваннях, ностальгія за минулим. Окр. твори Л. переклали Марко Черемшина, О. Кривинюк, Н. Трикулівська-Дубровська.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Рибак ісландський. Львів, 1893; Горе старого каторжника. Катеринослав, 1918; Ісландський рибалка. Х., 1928; Спотворення чоловіка. В-кн.: Черемшина М. Твори, т. 2. К., 1974; Допоки житиму... К., 1991; Рос. перекл. — Собрание сочинений, т. 1 — 5. СПБ, 1901; Собрание сочинений, т. 1 — 12. М., 1909 — 11.

■ Літ.: Пресс А. Пьер Лоти. СПБ, 1902; История французской литературы, т. 3. М., 1959.

В. Г. Матвіїшин.