ЛОТОЦЬКИЙ Лев Антонович

ЛОТО́ЦЬКИЙ Лев Антонович

• ЛОТОЦЬКИЙ Лев Антонович

(псевд. — Лео Буш; 1.I 1850, с. Тростянець, тепер Бережанського р-ну Терноп. обл. — 21.Х 1926, там же)

- укр. письменник. Батько А. Л. Лотоцького. Закін. учит. семінарію. Вчителював у селах Бережанщини (Вільхівець, Тростянець). Перші твори опубл. у нім. пресі (70 — 80-і pp.). Друкувався в журн. "Літературно-науковий вістник", тижневику "Неділя", зб. "Для всіх", антології "На вічну пам'ять Тарасові Шевченкові", альманахах. Серед поезій — вірші "В мене в хаті бідно дуже", "Шевченко" (обидві — 1910), "Цвітка на могилу М. Шашкевича" (1911), поема "Смерть Довбуша" (1921) та ін. Писав реаліст. оповідання з сел. життя: "Сила помсти" (1901), "Прокіп Чінчик" (1904), "На роботу" (1908), "Червоні яблучка" (1911) та ін. 1911 видав зб. оповідань "Горицвіт". В основі ряду оповідань ("Дівоча гора", 1911, та ін.) лежать нар. легенди і бувальщини. Л. належать комедії "Заверуха", "Два будинки й одна хвіртка" (обидві — 1904), "Людські язики" (1923), "Закукурічені тітки" (1926). Автор статей "Причинок до історії перекладів українських народних пісень" (1912), "Ювілейні згадки про театр" (1914) та ін.

П. К. Медведик.