ЛУ-ЮГАНСОН (Lo-Johansson) Івар Карл

ЛУ-Ю́ГАНСОН (Lo-Johansson) Івар Карл

• ЛУ-ЮГАНСОН (Lo-Johansson) Івар Карл

(23.II 1901, Есму, лен Седермланд — 19.V 1990, Стокгольм)

- шведський письменник. Освіту здобув самотужки. Багато подорожував світом, змінив чимало професій. У дорожніх нарисах ("Волоцюгою по Франції", 1927; "Обличчя моїх міст", 1930, та ін.) порушував гострі соціальні проблеми. Роман-дилогія "Мона мертва" (1932) та "Будинок астронома" (1966), романи "На добраніч, земле" (1933), "Королівська вулиця" (1935), "Тільки мати" (1939), "Трактор" (1943), збірках новел "Батраки" (т. 1 — 2, 1936 — 37), "Пролетарі землі" (1941) — пристрасні виступи проти безправного становища селян-наймитів. У романі "Геній" (1947) Л.-Ю. звернувся до проблеми виховання молоді. У ряді своїх творів письменник розробляє сюжети вітчизняної та світової історії — збірки малої прози "Хтиві" (1970), "Брехуни" (1971), "Вчителі правди" (1972), "Сила слова" (1973), "Королі" (1974). Л.-Ю. належить цикл автобіогр. романів "Неписьменний", "Коробейник", "Стокгольмець", "Журналіст", "Письменник", "Соціаліст" і "Солдат" (укр. переклад — М. Спектор, І. Гречанівський), "Пролетарський письменник" (1951 — 60), романи "Щастя" (1962), "Електра. Жінка 2070 року" (1967), семитомник оповідань "Пристрасті. Поневіряння" (1968 — 72), мемуарні твори ("Зрілість", 1978; "Асфальт", 1979; "Поріг", 1982), публіцист. статті.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Солдат. "Всесвіт", 1962, № 10; Рос. перекл. — Мадонна скотного двора. М., 1961; Только мать. М., 1969.

■ Літ.: Неустроев В. П. Литература скандинавских стран (1870 — 1970). М., 1980.

Е. А. Жежерун.