ЛУ СІНЬ

• ЛУ СІНЬ

(справж. — Чжоу Шужень; 25.ІХ 1881, м. Шаосін, пров. Чжецзян — 19.X 1936, Шанхай)

- кит. письменник, публіцист, літературознавець, перекладач. Основоположник сучас. кит. л-ри. Закін. 1902 Нанкін. гірничо-залізн. уч-ще. В зб. "Клич" (1923, ввійшли ряд оповідань і найпопулярніша повість "Справжня історія А-К'ю", де Л. С. критикував соціальну пасивність нар. мас) показано злиденне життя і безправ'я селян. бідноти. Зб. новел "Блукання" (1926) — про долю інтелігенції у напівфеод. Китаї. Л. С. належать зб. віршів у прозі "Дикі трави" (1927), зб. сатир. казок "Давні легенди в новому викладі" (1936), численні збірки публіцист. статей, літературозн. праць ("Коротка історія китайської оповідної прози", 1923, та ін.). Перекладав твори світової літератури, зокрема М. Гоголя, А. Чехова та ін. У перекладі Л. С. (з його доповненнями) в журн. "Сяоше юебао" (жовтень 1921) надр. розділ про укр. л-ру з 2-го тому кн. нім. мовою "Загальна історія літератури..." Г. Карпелеса (т. 1 — 2, Берлін, 1891), що поклало початок перекл. творів Т. Шевченка та ін. укр. письменників кит. мовою. Переклав "Заповіт" Т. Шевченка. Окр. твори Л. С. переклали І. Чирко та ін.

Тв.: Укр. перекл. — Вибране. К., 1953; Рідний край. К., 1957; Справжня історія А-К'ю. К., 1958; Вибрані твори. К., 1961; Твори. К., 1981; Рос. перекл. — Собрание сочинений, т. 1 — 4. М., 1954 — 56; Избранное. М., 1989.

Літ.: Федоренко М. Т. Лу Сінь. В кн.: Федоренко М. Т. Письменники сучасного Китаю. К., 1959; Петров В. В. Лу Синь. М., 1960; Семанов В. И. Лу Синь и его предшественники. М., 1967; Глаголева И. К. Лу Синь. Биобиблиографический указатель. М., 1977.

І. К. Чирко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Лу Сінь — 1881-1936, китайський новеліст та літературний критик; прихильник реалізму та використання у літературі розмовної мови; новели, історія китайської прози, есе. Універсальний словник-енциклопедія