ЛЬВОВ Микола Олександрович

• ЛЬВОВ Микола Олександрович

[4(15).III 1751, маєток Нікольське-Черенчиці побл. м. Торжка, тепер Твер. обл. — 22.XII 1803 (3.I 1804), Москва]

- рос. поет, мистецтвознавець, художник, архітектор, член Рос. академії з 1783, почес. член Петерб. AM з 1786. Свої поезії Л. прагнув наблизити до нар.-пісенної творчості, використовуючи нар. лексику та тонічні розміри (поема "Добриня, богатирська пісня", 1796, опубл. 1804; текст комічної опери Є. Фоміна "Візники на заїзді", 1787, та ін.). Разом з І. Прачем упоряд. кн. "Збірник російських народних пісень з їхніми голосами, на музику поклав Іван Прач" (1790). Тут окр. розділом представлені також 16 укр. нар. пісень "Котилися вози з гори", "Ой під вишнею, під черешнею", "Послала мене мати зелене жито жати", "Ой не відтіль місяць світить" та ін. Л. перекладав з ісл. та італ. л-р. Знайшов і опубл. з передмовою два давньоруські літописи (1792), один з яких ("Летописец русский от пришествия Рурика до кончины Иоанна Васильевича") на його честь називають ще львовським літописом. Виконав ілюстрації до творів Г. Державша, "Метаморфоз" Овідія.

♦ Вид.: Собрание народных русских песен с их голосами, на музыку положил Иван Прач. М., 1955.

■ Літ.: Вейс А. Ю. Новые материалы для изучения биографии и творчества Н. А. Львова. В кн.: XVIII век, сб. 3. М.-Л., 1958; Глумов А. Н.Н. А. Львов. М., 1980.

О. А. Правдюк.